З В І Т
про підсумки III кварталу (01.07.02.- 01.10.02) у 2002 році
просування до Світового Лідерства України персоналом експертів
ВО "Нова Формація"

Стратегія Світового Лідерства України, як лейтмотив спільної соціальної роботи членів Об’єднання, була офіційно проголошена на нашому сайті з 15 січня 2002р. Робочий процес ініціації поступу Української Спільноти до Світового Лідерства почався із 1 січня 2002р. Лейтмотивність означає, що ще далеко не кожен член Нової Формації рухається в такому спільному Соціум-утворюючому напрямкові. Персоналу консультантів (Бірюков Л.В., Новікова Ю.Є., Купка І.І., Черниш М.Л., Лапінський І.В.) треба привертати членів до такої спільної дії. Як це можливо переконливо зробити?

  1. Послідовно вимальовуючи чітку карту (мапу) маршруту Спільного Руху в Майбутнє до Світового Лідерства України.
  2. Створюючи все більш широке коло Групи Навігаторів-Фронтирів (першопрохідників, які на вістрі відомого та невідомого) Спільного Руху.
  3. Створюючи все більш потужнішу Базу для Групи Навігаторів-Фронтирів. Під Базою мається на увазі Інфраструктурний Комплекс з матеріальної частини та вагомих нематеріальних активів.

В 3-ому кварталі наша робота була сконцентрована біля головного питання: де взяти гроші для побудови потужної Бази Навігаторів у формі Соціополісу “Космос” на терені технополісу Кібернетичного Центру НАНУ імені В.М.Глушкова? Ми вже повідомляли, що Кібцентру Законом України від 7 березня 2002 року було надано статус Технопарку. Але надання податкових пільг автоматично не дає грошових потоків, бо в основі роботи Технопарку лежить процес генерації профільних інноваційних або інвестиційних проектів, які б замовляли конкретні покупці. Тобто питання - де взяти гроші – трансформувалось в питання: де взяти проекти-товари, тобто конкурентоздатні інноваційні ідеї-розробки, які б мали попит або внутрішній, або зовнішній. Після певної роботи, в тому числі враховуючи наш попередній досвід контактів з новаторами ще з 1996 року, нам вдалося зібрати спеціальний банк даних з понад 40 таких проектів. Кожен з яких має певну оригінальність та досить високу сторонню експертну оцінку. Після таких дій наше головне питання трансформувалось в слідуючу ітерацію – де взяти покупців на 45 ідей наших вчених? Пошук покупця і продаж йому нематеріальних активів – це вельми специфічний бізнес, що потребує певного досвіду в цій справі або стійке бажання досягти успіху. Ми розпочали пошук. Саме протягом третього кварталу стало зрозуміло, що ПОКУПЕЦЬ на наш товар має бути особливий. За останні три місяці нам вдалося знайти його і зараз відбувається процес узгодження процедур продажу із відповідними чинними міжнародними та внутрішніми правилами. Тому що і це чудово зрозумілий перший факт-висновок: сьогодні покупець на українські високотехнологічні розробки та ноу-хау не може бути український-внутрішній. Соціального замовлення на це в нашому Соціумі сьогодні ще не має. І саме це прикро. Більше того, другий висновок: за останні 100 років на Україні було напрацьовано стільки інтелектуального потенцалу, що ми можемо виступати ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ДОНОРАМИ інших країн, які цього ДІЙСНО потребують. Третій висновок: якщо не бути українським вченим інтелектуальними донорами інших країн, то розрив між українськими теоретичними досягненнями та їх практичним впровадженням у конкретні вироби стрімко зростає і стає катастрофічним. На тлі відсутності української розвинутої інфраструктури підтримки новацій. Кілька українських ноу-хау покупці відмовились купувати тільки тому, що теоретичні винаходи так і не дійшли до макетів та інших типів матеріальних виразів теорії. Тому, виглядаючи як гіпотеза, винаходи не ставали інвестиційно привабливими.
Але, в цілому, ми можемо сказати, що за останній третій квартал досягнуто певний зсув вперед такої величезної теми як «Пошук інвестора на забезпечення Світового Лідерства України». Звичайно, що у читачів виникне природне запитання: а чому ж цим системним інвестором не хоче виступити Українська Діаспора, або наша молода незалежна держава? Хотілось би залишити це питання без відповіді – бо вона очевидна. Тому будемо рухатися тим шляхом на якому горить зелене світло. Якщо ж державі, а тим більше нашій волялюбній діяспорі Світове Лідерство України сьогодні ще або вже не потрібно – нащо на них наполягати?? Що це нам дасть окрім зайвих проблем?