ПРОЕКТ коаліції "Перевірки"

ЗАКОН УКРАЇНИ
"Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

    Верховна рада України постановляє:
  1. Доповнити Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" статтею 19 "Податковий контроль".
  2. Статтю 19 "Набрання чинності цим Законом та порядок введення його в дію" вважати статтею 20.
  3. Кабінету Міністрів України та Державній податковій адміністрації України внести відповідні зміни до своїх підзаконних актів, що регулюють ці питання.

Стаття 19. Податковий контроль.

19.1. Податковий контроль.
19.1.1. Податковий контроль являє собою державний контроль за дотриманням законності при нарахуванні та сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) у бюджет та фондів загальнообов'язкового соціального страхування.
19.1.2. Податкові органи мають право здійснювати податковий контроль за такими напрямками:
- контроль за правильністю розрахунку податкового зобов'язання, повноти та своєчасності плати податку і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету, які віднесені до їх компетенції згідно п. 2.2.1. ст.. 2 цього закону, а також законністю валютних операцій;
- контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг";
- контроль за порядком зайняття господарською діяльністю.

19.2. Форми проведення податкового контролю.
19.2.1. Податковий контроль проводиться службовими особами податкового органу в межах своєї компетенції за допомогою податкових перевірок; одержання інформації від платника податку та третіх осіб; вимагання у платника податку проведення інвентаризації; обстеження будь-яких приміщень платника податку, в тому числі і житла громадян, якщо вони використовуються для отримання доходу (прибутку); а також надання доручення органам Контрольно-ревізійної служби України на проведення ревізії.
19.2.2. Податкові органи застосовують ту чи іншу форму контролю в залежності від напрямку податкового контролю.
19.2.3. Такі форми податкового контролю як доручення органам Контрольно-ревізійної служби України на проведення ревізії та вимагання у платника податку проведення інвентаризації є допоміжними і застосовуються в окремих випадках на підставі вмотивованого письмового рішення керівника податкового органу.
19.2.4. Доручення органам Контрольно-ревізійної служби України на проведення ревізії надається у разі виявлення у ході податкового контролю зловживань за надходженням валютної виручки, проведенням розрахунків із споживачами з використанням товарно-касових книг, а також за дотриманням лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.

19.3. Обстеження виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податку.
19.3.1. Обстеження виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податку і житла громадян, якщо вони використовуються для отримання доходів, проводяться за вмотивованим письмовим рішенням керівника податкового органу у випадках застосування непрямого методу визначення суми податкового зобов'язання або при здійсненні контролю за порядком заняття господарською діяльністю.
19.3.2. Обстеження проводиться у присутності двох понятих.
19.3.3. Платник податку або його уповноважений представник мають право приймати участь при проведенні обстеження.
19.3.4.. Про проведення обстеження виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податку і житла громадян складається протокол відповідно до вимог п. 19.13.12 цього закону.

19.4. Відстрочка проведення податкової перевірки.
19.4.1. У випадку неможливості проведення податкового контролю через відсутність у платника податку необхідних облікових документів в результаті розпочатої аудиторської перевірки, що підтверджено договором на проведення аудиторської перевірки та актом прийому - здачі документів, за рішенням начальника податкового органу проведення податкової перевірки може бути перенесене до строку закінчення аудиторської перевірки, зазначеного у договорі.

19.5. Порядок проведення податкового контролю.
19.5.1. Податковий контроль проводяться у робочі дні та в робочий час платника податку, що затверджений внутрішнім трудовим розпорядком відповідних платника податку.
19.5.2. Не допускається зупинення діяльності платника податку під час здійснення податкового контролю.
19.5.3. Податковий контроль здійснюється при обов'язковій присутності платника податку або уповноваженого ним представника. Платник податку або уповноважений ним представник під час проведення податкового контролю мають право давати пояснення, робити зауваження з усіх питань, що виникають, в усній або письмовій формі за власним бажанням.
Платник податку під час проведення податкового контролю має право залучати юристів, адвокатів, аудиторів для представництва своїх інтересів перед податковим органом.
19.5.4. Службова особа має право здійснювати податковий контроль лише при наявності у неї посвідчення на проведення податкового контролю, яке вона повинна обов'язково пред'явити разом з службовим посвідченням платнику податку до початку контролю.
Платник податку має право не допустити службових осіб податкового органу до проведення податкового контролю, якщо останні не пред'явили для ознайомлення службове посвідчення і не вручили посвідчення на проведення податкового контролю, а також у разі невиконання вимог пункту 19.7 цієї статті.

19.6. Вимоги до посвідчення на проведення податкового контролю.
19.6.1. Посвідчення на проведення податкового контролю оформляється на бланку податкового органу, завіряється гербовою печаткою і підписується:
- на планову перевірку - керівником податкового органу або його заступником, якому підпорядковано підрозділ, що очолює перевірку;
- на позапланову перевірку - лише керівником податкового органу або особою, що виконує його обов'язки.
Посвідчення на право проведення перевірки реєструється в спеціальному журналі податкового органу.

У посвідченні на проведення податкового контролю зазначаються: назва податкового органу, який видав посвідчення, назва платника податку (повна назва платника податку, місцезнаходження, його ідентифікаційний номер), напрямок податкового контролю, форми податкового контролю, завдання контролю, предмет контролю, термін проведення контролю, інформація про службову особу, якій надано право здійснити контроль (посада, прізвище, ім'я та по-батькові), дата та номер реєстрації посвідчення у Журналі обліку видачі посвідчень на проведення податкового контролю, а також права та обов'язки платника податків під час проведення контролю.
19.6.2. Посвідчення на проведення податкового контролю повинно бути окремо оформленим на кожну службову особу контролюючого органу, яка бере участь у податковому контролі платника податку.
Службова особа податкового органу без належним чином оформленого посвідчення на проведення податкового контролю не має права брати участь у здійсненні податкового контролю платника податку.
19.6.3. Посвідчення на проведення податкового контролю дійсне лише протягом вказаного у ньому терміну, необхідного для здійснення податкового контролю.

19.7. Реєстрація початку податкового контролю.
19.7.1. Перед початком податкового контролю службова особа податкового органу повинна обов'язково зробити запис у Журналі реєстрації державного контролю (нагляду) (за його наявності у суб'єкта господарювання), заповнюючи всі передбачені графи, і поставити свій підпис.
19.7.2. Відмова службової особи податкового органу від заповнення граф Журналу реєстрації державного контролю (нагляду) та підпису в ньому є підставою для недопущення її до здійснення податкового контролю. Про факт цієї відмови платник податку повідомляє письмово у триденний строк податковий орган, в якому працює така службова особа.
19.7.3. Форма та порядок ведення Журналу реєстрації державного контролю (нагляду) встановлюється органом, уповноваженим здійснювати регуляторну політику.

19.8. Перешкоджання проведенню податкового контролю.
19.8.1. Якщо, при належному виконанні службовими особами податкового органу умов пунктів 19.3 і(або) 19.5 цієї статті, платник податку або його уповноважені представники перешкоджають входу службових осіб податкового органу на територію або у приміщення платника податку для здійснення податкового контролю, службова особа податкового органу складає окремий акт, який підписується цією особою, двома понятими та платником податку чи його уповноваженим представником.
19.8.2. У разі відмови платника податку або його уповноваженого представника підписати такий акт, у цьому акті робиться відповідна відмітка.
19.8.3. За неправомірне перешкоджання входу службових осіб податкового органу, які проводять податковий контроль з додержанням установленого порядку, на територію або у приміщення платника податку, платник податку несе відповідальність, встановлену законодавством.

19.9. Застосування аудіо- або відеозапису
19.9.1. Весь процес проведення податкового контролю чи кожна окрема дія за бажанням однієї із сторін, які беруть у цьому участь, може фіксуватися наявними засобами аудіо- та відеотехніки. В цьому випадку кожна із сторін, які беруть участь у проведенні податкового контролю, мають право вимагати одержання копії аудіо- або відеозапису.

19.10. Контроль за правильністю розрахунку податкового зобов'язання, повноти та своєчасності плати податку і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету, які віднесені до їх компетенції згідно п. 2.2.1. ст.. 2 цього закону, а також законністю валютних операцій.
19.10.1.Завданням цього напрямку податкового контролю є:
а) вивчення правильності визначення об'єкту оподаткування, обчислення суми бази оподаткування, виявлення фактів заниження суми бази оподаткування, правильність розрахунку податкового зобов'язання;
б) виявлення фактів неповноти та не сплати податків до бюджету;
в) виявлення фактів порушення порядку здійснення суб'єктами господарювання розрахунків в іноземній валюті.
19.10.2. Предметом цього напрямку податкового контролю є сукупність документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків (грошові документи; бухгалтерські книги, звіти, кошториси, декларації, товарно-касові книги, інші документи незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) на її здійснення.
19.10.3. Цей напрямок контролю здійснюється за допомогою виїзної (планової або позапланової) та безвиїзної перевірки:
19.10.4. Безвиїзні перевірки проводяться органами державної податкової служби за своїм місцезнаходженням на підставі бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій (розрахунків), наданих платниками податків (іншими особами), а також іншої наявної у органів державної податкової служби інформації.
19.10.5. Виїзні перевірки проводяться за місцезнаходженням (місцем управління) платників податків.
Термін виїзної перевірки не повинен перевищувати 20 робочих днів. Для суб'єктів господарювання із річним валовим доходом 20 млн. гривень і більше термін перевірки може перевищувати 20 робочих днів, але не більше 90 робочих днів загалом.
Продовження термінів проведення контролю, зазначеного в посвідченні на проведення контролю, здійснюється за мотивованим письмовим рішенням керівника державної податкової адміністрації, якій підпорядкована відповідна державна податкова інспекція.
19.10.6. Податковою перевіркою можуть бути охоплені лише 1095 днів діяльності платника податку, що передують дню фактичного початку податкової перевірки. При цьому перевірці підлягає лише цілий податковий період, по результатам якого платник податку вже здав податкову декларацію в податковий орган.

19.10.7. Підставою проведення планової виїзної перевірки є план контролюючого органу, складеному в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання з обов'язковим письмовим повідомленням платника податків не частіше одного разу на календарний рік.
Планова виїзна перевірка може проводитися контролюючими органами, перелік яких визначено статтею 2 цього Закону одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок установлюється Кабінетом Міністрів України.
Планові виїзні перевірки не проводяться за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками (кредитами), що гарантовані бюджетними коштами.
Право на проведення планової виїзної перевірки надається лише у тому разі, коли платнику податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки належним чином вручено письмове повідомлення, у якому зазначені підстава перевірки, дата початку і строк, на який передбачається її проведення, а також права і обов'язки платника податків.
19.10.8. Позапланова виїзна перевірка є виключною формою контролю, яка не передбачена у планах роботи податкового органу і здійснюється без попереднього повідомлення платника податків. Вона проводиться лише за наявності хоча б однієї з таких обставин:
а) виявлення за наслідками зустрічних перевірок фактів, які свідчать про порушення платником податків норм податкового законодавства України;
б) неподання платником податків в установлений строк документів обов'язкової звітності;
в) виявлення недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;
г) подання платником податків у встановленому порядку скарги про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки і необхідність такої перевірки для визначення наявності порушення;
д) виникнення потреби у перевірці інформації, одержаної від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не дає пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом трьох робочих днів з дня його вручення належним чином платнику податків;
е) проведення реорганізації (ліквідації) юридичної особи, або зняття з реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи;
є) прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України;
ж) одержання доручення Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України або Генеральної прокуратури України, центрального органу державної податкової служби України;
з) подання суб'єктом підприємницької діяльності до органу податкової служби заяви про відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість;
й) надходження до органу державної податкової служби від банківських установ та митної служби письмової інформації про порушення суб'єктом підприємницької діяльності діючого порядку здійснення розрахунків під час провадження зовнішньоекономічної діяльності або встановлення таких фактів на підставі внутрішньої інформації органів державної податкової служби;
і) наявність недоїмки з платежів у бюджет у суб'єкта підприємницької діяльності;
к) у разі подання письмової заяви платником податку до податкового органу про бажання проведення податкової перевірки.
19.10.9. При проведенні позапланової виїзної перевірки вивчаються лише конкретні питання, необхідність дослідження яких була підставою для проведення такої перевірки, з обов'язковим зазначенням цих питань в посвідченні на перевірку.
19.10.10. Платник податку має право подати до податкового органу заяву про бажання проведення позапланової виїзної перевірки, яку податковий орган повинен розпочати у термін не пізніше 10 днів з дати подачі заяви.
19.10.11. Особливим видом позапланової виїзної перевірки є зустрічна перевірка, яка являє собою таку форму контролю, метою якої є документальне підтвердження у будь-якого суб'єкта господарювання, який мав договірні відносини з об'єктом контролю (платником податку, який перевіряється), об'єму та якості господарських операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для виявлення їх реальності (повноти відображення в обліку об'єкта контролю).
В посвідченні на зустрічну перевірку повинно бути зазначено, які саме договірні відносини перевіряються (номер та дата договору, період договірних відносин. Для проведення зустрічної перевірки службова особа повинна додатково пред'явити і залишити у суб'єкта господарювання копію посвідчення на проведення перевірки суб'єкта господарювання, договірні відносини з яким повинні перевірятися.
19.10.12. За рішенням вищестоящого податкового органу можуть проводитися повторні виїзні перевірки лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби, які проводили планову чи позапланову виїзну перевірку об'єкту контролю, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
19.10.13. Забороняється проведення повторних податкових перевірок податкових зобов'язань за вже перевірений податковий період, крім випадків наявності умов для проведення повторних податкових перевірок, зазначених в п. 19.10.8 (підпункти а, г, д, є, ж, й) та п. 19.10.12 цієї статті .

19.11. Контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг".
19.11.1. Завданням контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) є:
а) виявлення порушень законодавства при проведенні СПД розрахунків за товари (послуги) в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг;
б) виявлення порушень під час виконання СПД операцій по купівлі - продажу іноземної валюти.
19.11.2. Предметом контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) є:
а) сукупність документів, пов'язаних з розрахунками за товари (послуги) та їх обліком (розрахункові книжки, книги обліку розрахункових операцій, прибуткові та видаткові касові ордери, касові книги, інші документи, підтверджуючі факт розрахунку);
б) показники реєстратору розрахункових операцій, що застосовується для розрахунків за готівку із споживачами.
19.11.3. Контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) проводиться за місцем провадження розрахункових операцій без попереднього повідомлення платника податку.
19.11.4. Цей напрямок контролю здійснюється за допомогою планової та позапланової перевірки.
19.11.5. Забороняється проведення перевірок іншими контролюючими органами ніж тими, що зазначені у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг".
19.11.6. Підставою проведення планової перевірки є план податкового органу, складеному в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Періодичність планових перевірок визначається вищестоящим податковим органом виходячи з їх доцільності до початку розробки плану перевірок на наступний рік.
19.11.7. Позапланова перевірка є виключною формою контролю, яка не передбачена у планах роботи податкового органу і здійснюється у разі наявності хоча б однієї із таких обставин:
а) одержання від споживача письмового повідомлення про порушення установленого порядку розрахунків за готівку, інших встановлених законодавством України умов провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг;
б) виявлення посадовими особами органів державної податкової служби порушень чинного законодавства з питань проведення розрахунків;
в) за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності;
г) інших обставин, передбачених для проведення документальних позапланових виїзних перевірок у п.19.10.8 (підпункти б, в, є, ж, к ).
Контрольна закупка?

19.12. Контроль за порядком зайняття господарською діяльністю.
19.12.1. Завданням контролю за порядком зайняття господарською діяльністю є:
а) виявлення фактів здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності;
б) виявлення фактів відсутності дозвільних документів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів);
в) виявлення фактів відсутності марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів.
19.12. 2. Предметом контролю є:
а) свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, ліцензії, торговельні патенти, інші спеціальні дозволи на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;
б) марки акцизного збору.
19.12.3. Цей напрямок податкового контролю проводиться шляхом постійного суцільного обстеження території, закріпленої за податковим органом, та без попереднього повідомлення суб'єкта підприємницької діяльності.
19.12.4. Службові особи інших державних органів не мають право здійснювати обстеження території з метою контролю за порядком зайняття господарською діяльністю.
19.12.5. У посвідченні на проведення такого напрямку податкового контролю в графі "об'єкт контролю" зазначається територія, на якій службова особа податкового органу має право здійснювати контроль за порядком зайняття господарською діяльністю.

19.13. Порядок вилучення документів.
19.13.1. Вилучення проводиться в тих випадках, коли під час здійснення податкового контролю виявлено факт приховування (заниження) об'єктів оподаткування, про що свідчать документи, і у податкового органу є вмотивовані підстави вважати, що платник податку не забезпечить зберігання цих документів, а також під час порушення платником податку порядку заняття підприємницькою діяльністю.
19.13.2. Вилучення документів проводиться за вмотивованою письмовою постановою керівника податкового органу або його заступника. В постанові про необхідність вилучення документів повинні бути вказані підстава вилучення, перелік необхідних документів, терміни знаходження документів в податковому органі .
19.13.3. Вилучення документів проводиться в робочі дні та в робочий час платника податку. Вилучення документів повинно проводиться удень.
19.13.4. Вилучення документів проводиться у присутності платника податку або його уповноваженого представника, двох понятих.
19.13.5. До початку вилучення службова особа податкового органу пред'являє постанову про вилучення документів і роз'яснює платнику податку та понятим порядок вилучення документів, їх право бути присутніми при всіх діях під час вилучення документів і робити заяви з приводу цих дій. Ці заяви підлягають занесенню до акту вилучення документів.
19.13.6. Службова особа податкового органу пропонує платнику податків, у якого проводиться вилучення документів, добровільно видати їх, а у разі відмови проводить вилучення примусовою. При відмові платника податку, у якого проводиться вилучення, відкрити доступ у приміщення, інші місця, де можуть знаходитися необхідні документи, службова особа податкового органу може зробити це самостійно.
19.13.7. Всі документи, що підлягають вилученню, службова особа податкового органу, якій надано право постановою керівника податкового органу вилучати документи, повинна пред'явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити в протоколі вилучення документів чи в доданому до нього опису з зазначенням їх назви, реквізитів, кількості, загальної суми та інших індивідуальних ознак документа.
19.13.8. Вилучені документи нумеруються, прошнуровуються та скріплюються печаткою та підписом платника податку. Якщо платник податку відмовився скріпити печаткою та підписом вилучені документи, про це робиться спеціальний запис у протоколі вилучення.
19.13.9. При вилученні документів з них виготовляються копії, які завіряються службовою особою податкового органу та платником податку. Платник податку може відмовити у вилученні документу, якщо йому не будуть надані копії вилучених документів. Витрати, пов'язані з вилученням, копіюванням та доставкою документів проводяться за рахунок контролюючого органу.
9.13.10. Вилучені документи повинні бути повернуті суб'єкту господарювання до моменту закінчення контрольних дій, але не пізніше одного місяця з їх початку.
9.13.11. Відповідальність за збереження вилучених документів під час їх перебування у контролюючого органу несе службова особа, яка вилучила документи.
9.13.12. Про проведення вилучення документів службова особа податкового органу, яка проводила вилучення, складає протокол у двох примірниках. В протоколі повинні бути зазначені: місце і дата його складання; номер та дата постанови керівника податкового органу, на підставі якої проводиться вилучення, посади і прізвища службових осіб, що проводять вилучення; повна назва платника податку, його ідентифікаційний код, посада та прізвище уповноваженого представника платника податку і прізвища понятих, які брали участь у проведенні вилучення, адреси понятих; роз'яснення їх прав і обов'язків; перелік документів з докладним їх описом.
а) Форма протоколу про вилучення документів затверджується Кабінетом Міністрів України.
б). Протокол зачитується всім особам, що брали участь у проведенні вилучення документів, при цьому їм роз'яснюється їх право робити зауваження. Зазначені особи можуть ознайомитися з протоколом особисто.
в). Протокол підписують: службова особа податкового органу, яка провадила вилучення документів, та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії. Якщо до протоколу доданий окремий опис документів він підписується тими же особами, що й протокол.
г). Коли платник податку або його представник, який брав участь в проведенні вилучення документів, відмовляється підписати протокол чи додатковий опис, то про це зазначається в протоколі і підтверджується підписами службової особи податкового органу, яка провадила вилучення, та двох понятих.

19.14. Документи, які не підлягають вилученню.
19.14.1. Не підлягають вилученню документи, які не мають відношення до предмету контролю.
19.14.2. Не допускається вилучення оригіналів установчих та статутних документів, ліцензій та дозволів на здійснення господарської діяльності, документів, відсутність яких може призвести до зупинки господарської діяльності платника податку. У випадку необхідності вилучення перелічених в цьому пункті документів, податковий орган вилучає завірені копії цих документів.
19.14.3. Якщо документи, перелічені в п.19.14.2 цієї статті, необхідні для проведення експертизи їх дійсності, то копії, завірені податковим органом, залишаються у платника податку. Термін знаходження оригіналів цих документів в податковому органі за будь-яких умов не може перевищувати 14 днів від дня вилучення.

19.15. Експертиза.
19.15.1. У необхідних випадках для участі у проведенні конкретних дій по здійсненню податкового контролю, у тому числі при проведенні виїзних податкових перевірок, на договірній основі може бути притягнутий експерт.
Експертиза призначається у випадку, якщо для роз'яснення виникаючих питань вимагаються спеціальні пізнання в науці, мистецтві, техніці або ремеслі.
19.15.2. Питання, поставлені перед експертом, і його висновок не можуть виходити за межі спеціальних пізнань експерта. Залучення особи як експерта здійснюється на договірній основі.
19.15.3. Експертиза призначається постановою керівника податкового органа. У постанові вказуються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта і найменування організації, у якій повинна бути зроблена експертиза, питання, поставлені, перед експертом, і матеріали, надані в розпорядження експерта.
19.15.4. Експерт вправі знайомитися з матеріалами податкового контролю, що відносяться, до предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів.
19.15.5. Експерт може відмовитися від дачі висновку, якщо надані йому матеріали є недостатніми або якщо він не має необхідні знання для проведення експертизи.
19.15.6. Податковий орган зобов'язаний ознайомити з постановою про призначення експертизи платника податку і роз'яснити його права, передбачені пунктом 19.15.7 цієї статті, про що складається протокол.
19.15.7. При призначенні і впровадженні експертизи платник податку має право:
а) заявити відвід експерту;
б) просити про призначення експерта з числа зазначених ним осіб;
в) представити додаткові питання для одержання по них висновку експерта;
г) бути присутнім з дозволу податкового органу при впровадженні експертизи і давати пояснення експерту;
д) знайомитися з висновком експерта.
9.15.8.. Експерт дає висновок у письмовій формі від свого імені. У висновку експерта викладаються проведені їм дослідження, зроблені в результаті їх висновки й обґрунтовані відповіді на поставлені питання. Якщо експерт при впровадженні експертизи встановить маючи значення для справи обставини, із приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі включити висновки про ці обставини у свій висновок.
19.15.9. Висновок експерта або його повідомлення про неможливість дати висновок пред'являються платнику податку, який має право дати свої пояснення і заявити заперечення, а також просити про постановку додаткових питань експерту і про призначень додаткової або повторної експертизи.
19.15.10. Додаткова експертиза призначається у випадку недостатньої ясності або повноти висновку і доручається тому ж або іншому експерту.
Повторна експертиза призначається у випадку необґрунтованості висновку експерта або сумнівів у його правильності і доручається іншому експерту.
Додаткова і повторна експертизи призначаються з дотриманням вимог, передбачених цією статтею.

19.16. Участь понятих.
19.16.1. При проведенні дій по здійсненню податкового контролю у випадках передбачених цим законом, запрошуються поняті.
19.16.2. Поняті запрошуються в кількості не менш двох чоловік.
19.16.3. В якості понятих можуть бути запрошені будь-які не зацікавлені в результаті справи фізичні особи.
19.16.4. Не допускається участь співробітників податкового органу в якості понятих.
19.16.5. Поняті зобов'язані засвідчити в акті (протоколі) факт, зміст і результати дій, які робили в їхній присутності. Вони вправі робити з приводу зроблених дій зауваження, що підлягають внесенню до акту (протоколу).У разі потреби поняті можуть бути опитані зі зазначених обставин.

19.17. Оформлення результатів податкового контролю.
19.17.1. Результати податкового контролю оформляються актом, який підписується службовою особою податкового органу, яка склала цей акт, та посадовою особою платника податку (керівник, головний бухгалтер або інший уповноважений представник платника податку). У разі відмови посадової особи платника податку скріпити підписом акт про це в акті робиться відповідний запис службовою особою податкового органу та двома понятими.
19.17.2. Акт податкового контролю складається відразу після закінчення податкового контролю з обов'язковим його врученням платнику податку в останній день податкового контролю.
19.17.3. В акті повинні бути відображені всі істотні для прийняття правильного рішення обставини, у тому числі сприятливі для платника податку. У разі виявлення податкових правопорушень в акті повинні бути вказані документально підтверджені факти порушення, висновки і пропозиції податкового органу щодо їх усунення, а також посилання на статті законодавства, що передбачають відповідальність за такий вид правопорушення.
19.17.4. Акт податкового контролю обов'язково повинен мати розділ для зауважень платника податку. Якщо посадові особи платника податку мають зауваження до акту, вони мають право дати вмотивовані письмові пояснення шляхом внесення до відповідного розділу акту податкового контролю. Цей розділ заповнюється платником податку (або його представником), який підписує акт. У разі відсутності зауважень платник податку робить відповідний запис у цьому розділі. Тільки після внесення платником податку зауважень або запису про їх відсутність, акт вважається узгодженим., про що робиться позначка в акті.
19.17.5. Форма та вимоги щодо складання акту встановлюється Державною податковою адміністрацією України.