Проект Коаліції "Перевірки"
Закон України
Про основні принципи державного контролю (нагляду)
за господарською діяльністю в Україні
Розділ І
Загальні положення
Цей Закон визначає порядок організації державного контролю (державного нагляду) за господарською діяльністю, головні принципи його здійснення, а також права та обов'язки органів державної влади та їх службових осіб, уповноважених здійснювати державний контроль (нагляд) - контролюючі органи, і суб'єктів господарювання під час здійснення державного контролю (нагляду), з метою налагодження паритетних стосунків між органами контролю та суб'єктами господарської діяльності.
Стаття 1. Визначення термінів
В цьому Законі нижченаведені терміни, вживаються у такому значенні:
Державний контроль (нагляд) - сукупність заходів, що здійснюються державними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм чинного законодавства.
Контролюючі органи - це вищі, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, їх територіальні відділення та представництва, виконавчі органи місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати державний контроль і нагляд, що відповідно до наданих їм повноважень збирають, перевіряють та оцінюють інформацію про господарську діяльність суб'єктів господарювання і вживають до них, у разі необхідності, запобіжних, відновлювальних і примусових заходів.
Малозначні правопорушення - це дія або бездіяльність суб'єктів господарювання, яка не несе національної та суспільної небезпеки і не завдає збитків державі та іншим суб'єктам правовідносин вище одного розміру мінімальної заробітної плати.
Припис - це викладені у письмовій формі обов'язкові для виконання пропозиції контролюючого органу щодо виправлення суб'єктом господарювання виявлених під час контролю малозначних порушень чинного законодавства у визначений термін.
Суб'єкт господарювання (суб'єкт господарської діяльності) - зареєстрована в установленому законодавством порядку фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, а також юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які провадять господарську діяльність.
Службова особа - це працівник контролюючого органу, якому відповідно до наказу керівника контролюючого органу надано право здійснювати державний контроль (нагляд) за господарською діяльністю суб'єкта господарювання і це право підтверджується відповідними документами.
Стаття 2. Напрямки державного контролю (нагляду)
1. Державний контроль (нагляд) здійснюється за такими напрямками:
1.1. у сфері збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарювання - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;
1.2. у сфері фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни;
1.3. у сфері цін і ціноутворення - з питань додержання суб'єктами господарювання державної дисципліни цін на продукцію і послуги;
1.4. у сфері монополізму та конкуренції - з питань додержання антимонопольного законодавства та законодавства про природні монополії;
1.5. у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства - за використанням і охороною вод та лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;
1.6. у сфері виробництва та праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю, за протипожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за додержанням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;
1.7. у сфері споживання - за якістю і безпекою продукції та послуг;
1.8. у галузі зовнішньоекономічної діяльності - з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.
2. Перелік напрямків державного контролю (нагляду), зазначених у пункті 1) цієї статті є вичерпним і здійснення державного контролю (нагляду) за іншими напрямками забороняється
3. Контролюючий орган має право здійснювати державний контроль (нагляд) за господарською діяльністю тільки за напрямком відповідно до наданих йому повноважень, та виключно відповідно до вимог цього закону
Стаття 3.Форми державного контролю (нагляду)
1. Державний контроль (нагляд) за господарською діяльністю здійснюється службовими особами контролюючого органу шляхом перевірок, ревізій, обстежень, огляду тощо
2..Службова особа контролюючого органу зобов'язана використовувати лише таку форму державного контролю (нагляду), яка передбачена наданими їй повноваженнями відповідно до законів України.
Стаття 4. Основні принципи державного контролю (нагляду)
1. Державний контроль проводиться за такими принципами;
1.1. підконтрольність і підзвітність контролюючого органу перед відповідними органами державної влади і громадським суспільством (громадянами та громадськими об'єднаннями)
1.2.пріоритет і гарантування прав суб'єкту господарювання;
1.3. об'єктивне, неупереджене та оперативне проведення контролю суб'єкту господарювання;
1.4. обов'язкова наявність підстав, визначених законодавством, для проведення державного контролю (нагляду);
1.5. чітка визначеність в документах, які надають право службовій особі контролюючого органу здійснювати державний контроль (нагляд), підстав, завдань, предмету, форм та терміну проведення державного контролю (нагляду);
1.6. плановість і системність державного контролю (нагляду);
1.7. обов'язкове надання органом контролю допомоги суб'єктам господарювання шляхом проведення консультацій, надання письмових рекомендацій щодо усунення виявлених порушень, розроблення спільного плану заходів щодо усунення виявлених порушень та здійснення контролю за їх виконанням;
1.8. заборона розголошення інформації, отриманої в результаті проведення державного контролю (нагляду), крім випадків, передбачених законодавством;
1.9. невтручання контролюючого органу в господарську діяльність суб'єкта господарювання, заборона створення перешкод для здійснення господарської діяльності під час проведення державного контролю (нагляду).
1.10. відповідальність контролюючого органу за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення норм чинного законодавства.
Стаття 5. Види державного контролю (нагляду).
1. Контролюючі органи проводять плановий та позаплановий державний контроль (нагляд).
2 Державний контроль (нагляд) проводиться за місцем знаходження суб'єкта господарювання або його підрозділів.
3. Плановий та позаплановий державний контроль (нагляд) може провадитися комплексно кількома контролюючими органами за спільним рішенням їх керівників.
Стаття 6. Плановий державний контроль (нагляд)
1. Підставою проведення планового державного контролю (нагляду) є план-графік контролюючого органу, складеному в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2 Контролюючий орган до початку року повинен розробити план-графік державного контролю (нагляду) і погодити його з територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва.
3. Періодичність планового контролю визначається вищестоящим контролюючим органом до початку розробки плану-графіку на наступний рік виходячи з принципів доцільності та рівноправності всіх суб'єктів господарювання, не частіше одного разу на рік.
4.При здійсненні державного контролю (нагляду) за напрямками, визначеними пунктом 1 статті 2 (за винятком підпунктів 1.6 та 1.7) право на проведення планового державного контролю надасться лише у тому разі, коли суб'єкт господарювання не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеного контролю (нагляду) письмово повідомлений про проведення такого контролю (нагляду).
5. У письмовому повідомленні про проведення планового державного контролю обов'язково зазначаються підстава для його проведення, форма та предмет контролю, при комплексному контролю - перелік контролюючих органів, дата початку та строк, протягом якого передбачається його проведення.
6. Суб'єкт господарювання має право не допустити службових осіб контролюючого органу до проведення державного контролю (нагляду), якщо він не був письмово повідомлений про державний контроль не пізніше десяти календарних днів до дати початку або був вичерпаний вказаний в письмовому повідомленні строк проведення контролю.
7. У разі відсутності у суб'єкта господарювання необхідних фінансово-бухгалтерських документів, що є результатом розпочатої аудиторської перевірки, і це підтверджено договором на проведення аудиторської перевірки та актом прийому - здачі документів, суб'єкт господарювання повинен письмово повідомити про це контролюючий орган. На підставі повідомлення суб'єкта господарювання керівник контролюючого органу ухвалює рішення про перенесення дати початку державного контролю на дату після закінчення строку аудиторської перевірки, зазначеного у договорі.
8. Тривалість планового контролю (нагляду) в будь-якому випадку не повинна перевищувати двадцяти календарних днів.
9. Продовження терміну проведення планового контролю (нагляду) з будь яких підстав не припускається.
Стаття 7. Позаплановий державний контроль (нагляд)
1. Позаплановий контроль є видом державного контролю (нагляду), який не передбачений планом-графіком роботи контролюючого органу і може бути проведений без попереднього письмового повідомлення суб'єкта господарювання за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1.1. одержання поданої в установленому порядку заяви, скарги фізичної чи юридичної особи про порушення норм законодавства суб'єктом господарювання, в тому числі у разі подання споживачем скарги до відповідного контролюючого органу про порушення суб'єктом господарювання правил торгівлі, виконання робіт та надання послуг;
1.2. суб'єктом господарювання не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності без надання письмових пояснень, в яких викладені поважні причини, які перешкодили поданню таких документів;
1.3. виявлено та вмотивовано підтверджено недостовірність даних, заявлених в документах обов'язкової звітності суб'єктом господарювання;
1.4. у разі подання письмової заяви суб'єктом господарювання до відповідного контролюючого органу про бажання проведення позапланового контролю (нагляду);
1.5. на прохання правоохоронних органів у разі порушення кримінальної справи щодо суб'єкта господарювання.
2. При проведенні позапланового державного контролю (нагляду) службовими особами контролюючого органу перевіряються лише конкретні питання, необхідність перевірки яких була підставою для такого контролю (нагляду), з обов'язковим зазначенням цих питань в посвідченні на перевірку.
3. Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати семи календарних днів.
4. Продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки з будь - яких підстав не допускається.
Стаття 8 . Порядок проведення планового та позапланового державного контролю (нагляду)
1. Особливості проведення окремої форми планового та позапланового державного контролю (нагляду) визначаються кожним контролюючим органом згідно своїх повноважень у відповідному положенні про порядок проведення такої форми планового та позапланового державного контролю (нагляду) із обов'язковим погодженням його із органом, уповноваженим здійснювати регуляторну політику.
Стаття 9. Проведення позапланового державного контролю (нагляду) за бажанням суб'єкта господарювання
1. Суб'єкт господарювання має право подати до контролюючого органу заяву про бажання проведення позапланового державного контролю (нагляду).
2. Державний контроль (нагляд) у такому випадку контролюючий орган повинен розпочати не пізніше 10 днів з дати подачі заяви.
3. Предметом контролю є питання, викладені у заяві суб'єкту господарювання.
Стаття 10. Документи контролюючих органів
1. Повідомлення про проведення планового державного контролю (нагляду), , адресоване контролюючим органом суб'єктові господарювання, повинно бути підписане керівником або заступником керівника контролюючого органу (з визначенням прізвища та ініціалів), скріплено печаткою і належним чином вручено суб'єкту господарювання.
2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони доставлені за адресою (місцезнаходженням) суб'єкта господарювання рекомендованим чи цінним листом або під розписку вручені суб'єктові господарювання або його уповноваженому представникові.
3. Якщо суб'єкт господарювання в установлений законодавством термін .не повідомив контролюючий орган про зміну адреси (місцезнаходження), документи вважаються належним чином врученими навіть у разі їх повернення як таких, що не знайшли адресата.
4. У випадку умисних дій суб'єкта господарювання або його уповноваженого представника щодо ухилення від одержання під розписку документів, ці документи вважаються належним чином врученими через сім робочих днів після відправки їх рекомендованим або цінним листом.
Стаття 11. Оскарження рішень контролюючого органу
1. Оскарження суб'єктом господарювання рішень контролюючого органу у судовому чи адміністративному порядку призупиняє їх виконання до ухвалення відповідного рішення.
Розділ ІІ
Права та обов'язки контролюючих органів
та суб'єктів господарювання під час здійснення державного контролю (нагляду)
Стаття 12. Права контролюючого органу
1. Контролюючий орган в межах наданих йому повноважень під час здійснення державного контролю (нагляду) має право:
1.1. вимагати від керівників та інших посадових осіб суб'єкту господарювання усунення виявлених порушень законодавства, контролювати їх виконання;
1.2.. вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю (нагляду);
1.3. робити інші дії (вилучати документи, відбирати зразків продукції, призначувати експертизу, одержувати пояснення, довідки, відомості з питань, що виникають під час державного контролю (нагляду) тощо), якщо це дозволено контролюючому органу законами України, що встановлюють його повноваження .
Стаття 13. Обов'язки контролюючого органу
1. Службові особи контролюючого органу під час здійснення державного контролю (нагляду) зобов'язані:
1.1. діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
1.2. повно, об'єктивно та неупереджено вивчати господарську діяльність суб'єкту господарювання,
1.3. забезпечити зберігання усіх документів та інших предметів суб'єкту господарювання, з якими працює в ході перевірки;
1.4. ясно і чітко формулювати результати державного контролю (нагляду) із висвітленням як негативних так і позитивних сторін господарської діяльності суб'єкту господарювання;
1.5. до початку державного контролю (нагляду) ознайомити суб'єкт господарювання з його правами та обов'язками, під час здійснення державного контролю (нагляду);
1.6. дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах з посадовими особами суб'єкту господарювання;
1.7. не заважати здійсненню господарської діяльності під час здійснення державного контролю (нагляду);
1.8. суворо дотримуватися режиму використання інформації, отриманої під час здійснення державного контролю (нагляду).
1.9. не розголошувати будь-яку інформацію про СГД, отриману під час здійснення контролю за виключенням випадків передбачених законодавством;
1.10. ознайомити суб'єкт господарювання з результатами державного контролю (нагляду) в передбачені законодавством терміни;
1.11 надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо усунення допущенних порушень чи недоліків
1.12. на прохання суб'єкта господарювання передати йому оригінал(або копію) посвідчення на проведення контролю (нагляду).
1.13. заносити заяви суб'єкта господарювання відносно проведення контролю (нагляду)до протоколу та акту контролю (нагляду).
Стаття 14. Відповідальність контролюючого органу
1. За невиконання вимог цього закону, а також спричинення своїми діяннями (дією чи бездіяльністю) збитків суб'єкту господарювання контролюючий орган несе відповідальність згідно чинного законодавства
Стаття 15. Права суб'єкта господарювання
1. Суб'єкт господарювання під час здійснення контролюючим органом державного контролю (нагляду) має право:
1.1. вимагати від службових та посадових осіб контролюючого органу додержання вимог законодавства України під час здійснення ними державного контролю (нагляду);
1.2. перевірити у службових осіб контролюючого органу наявність у них прав на здійснення державного контролю (нагляду) шляхом перевірки документів, що надають їм це право;
1.3. не допускати до здійснення державного контролю (нагляду), якщо службові особи не можуть пред'явити належним чином оформленні документи, що надають їм право здійснювати державний контроль (нагляд), або не зареєстрували факт початку державного контролю (нагляду) відповідно встановленого порядку;
1.4. бути присутнім під час здійснення державного контролю (нагляду);
1.5. знайомити службових осіб з переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю суб'єкта господарювання, та вимагати їх. не розголошення.
1.6. одержувати та знайомиться з актами державного контролю (нагляду);
1.7. давати (або не давати) при необхідності у письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення, які оформляються у вигляді додатка до акту державного контролю (нагляду);
1.8. оскаржувати в установленому законом порядку дії або бездіяльність контролюючих органів та їх посадових осіб під час здійснення державного контролю (нагляду);
1.9. суб'єкт господарювання не несе відповідальності за відмову давати показання чи пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
Стаття 16. Обов'язки суб'єкту господарювання
1. Суб'єкт господарювання та його уповноваженні представники під час проведення державного контролю (нагляду) зобов'язані:
1.1. допускати службових осіб контролюючого органу до здійснення державного контролю (нагляду) при умові дотримання ними порядку проведення контролю (нагляду);
1.2. не перешкоджати здійсненню державного контролю (нагляду) службовими особами контролюючого органу;
1.3. виконувати законні вимоги контролюючого органу щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Розділ IIІ
Здійснення планового та позапланового державного контролю (нагляду)
Стаття 17. Час здійснення державного контролю (нагляду)
1. Плановий та позаплановий державний контроль (нагляд) проводяться у робочі дні та в робочий час суб'єктів господарювання, що затверджений внутрішнім трудовим розпорядком відповідних суб'єктів підприємницької діяльності.
Стаття 18. Заборона зупинення господарської діяльності
1. Не допускається зупинення статутної діяльності суб'єкта господарювання під час здійснення планового або позапланового державного контролю (нагляду).
2. Зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника контролюючого органу або його заступника лише у випадках, якщо здійснення цього виробництва (виготовлення) або реалізації, продукція, роботи або послуги завдають або можуть завдати шкоду для здоров'я або життя людей та тварин, можуть призвести до виникнення техногенних аварій, чи є фальсифікованими.
Стаття 19. Наявність посвідчення
1. Право службової особи контролюючого органу на здійснення планового або позапланового державного контролю (нагляду) підтверджується посвідченням на проведення контролю (нагляду) за підписом керівника відповідного контролюючого органу або його заступника.
2. Вхід службових осіб контролюючих органів на територію або у приміщення, які використовуються для здійснення господарської діяльності, можливий лише за умови пред'явлення ними службових посвідчень та посвідчення на проведення контролю (нагляду).
3. Посвідчення на проведення контролю (нагляду) повинно бути окремо оформленим на кожну службову особу контролюючого органу, який бере участь у державному контролі (нагляді) суб'єкта господарювання.
4. Службова особа контролюючого органу без належним чином оформленого посвідчення на проведення контролю (нагляду) не має права брати участь у здійсненні контролю (нагляду) суб'єкта господарювання.
5. Посвідчення на проведення контролю (нагляду) дійсне лише протягом вказаного у ньому терміну, необхідного для здійснення планового або позапланового контролю (нагляду).
6. Суб'єкт господарювання має право не допустити службових осіб контролюючого органу до проведення державного контролю (нагляду), якщо останні не пред'явили для ознайомлення службове посвідчення і не вручили посвідчення на проведення контролю (нагляду).
7. На прохання суб'єкта господарювання посвідчення на проведення контролю (нагляду) залишається у об'єкта контролю.
Стаття 20. Зміст посвідчення на проведення державного контролю (нагляду)
1. У посвідченні на проведення контролю (нагляду) зазначаються:
• назва контролюючого органу, який видав посвідчення,
• реквізити суб'єкту господарювання - об'єкту контролю (нагляду): повна назва, місцезнаходження, його ідентифікаційний номер),
• форма контролю (нагляду),
• завдання контролю (нагляду),
• предмет контролю (нагляду),
• термін проведення контролю (нагляду),
• інформація про службову особу, якій надано право здійснити контроль (нагляд): посада, прізвище, ім'я та по-батькові,
• дата та номер реєстрації посвідчення на проведення державного контролю (нагляду) у Журналі обліку видачі посвідчень на проведення контролю.
2. У посвідченні на проведення позапланового контролю (нагляду) обов'язково зазначаються обставини, що стали підставою для проведення того виду контролю (нагляду), а також реєстраційні реквізити документів, що є доказами цих обставин
Стаття 21. Перешкоджання проведенню перевірки
1. Якщо, при належному виконанні службовими особами контролюючого органу умов статті 11, суб'єкт господарювання або його представники перешкоджають входу службових осіб контролюючих органів на територію або у приміщення, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, службова особа контролюючого органу складає окремий акт, який підписується цією особою, двома понятими та суб'єктом господарювання чи його уповноваженим представником.
2. У разі відмови суб'єкта господарювання або його уповноваженого представника підписати такий акт, у цьому акті робиться відповідна відмітка.
Стаття 22. Відповідальність за перешкоджання проведенню державного контролю (нагляду)
1. За неправомірне перешкоджання входу службових осіб контролюючих органів, які проводять державний контроль (нагляд) з додержанням установленого порядку, на територію або у приміщення, які використовуються для здійснення діяльності, представники суб'єкт господарювання несуть відповідальність, встановлену законодавством.
Стаття 23. Огляд територій та приміщень, а також документів та предметів, які використовуються для здійснення господарської діяльності
1. Службові особи контролюючого органу, які здійснюють плановий або позаплановий державний контроль (нагляд), з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення контролю (нагляду), мають право здійснювати огляд територій або приміщень, які використовуються для здійснення господарської діяльності, а також будь-яких документів або предметів лише за умови, якщо це передбачено повноваженнями цього контролюючого органу згідно законів України ї
2. Рішення про здійснення такого огляду обов'язково фіксується у посвідченні на перевірку.
3. Огляд будь-яких документів або предметів поза межами місця знаходження суб'єкта господарювання або його підрозділів може бути проведений, якщо:
3.1. такі документи були вилучені службовими особами контролюючого органу в результаті проведення попереднього державного контролю (нагляду) та відповідно до встановленого законодавством порядку вилучення;
3.2 власник вищевказаних документів або предметів дав особисту згоду на здійснення такого огляду.
Стаття 24. Обов'язковість присутності при здійсненні державного контролю (нагляду)
1. Державний контроль (нагляд) здійснюється при обов'язковій присутності суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, керівника суб'єкта господарювання або уповноваженого представника суб'єкта господарювання, а у разі їх відсутності - посадових осіб суб'єкта господарювання, на яких штатним розкладом, посадовими інструкціями або наказами керівника суб'єкта господарювання покладено відповідальність за додержання вимог законодавства, виконання яких є предметом відповідного державного контролю (нагляду) (далі - відповідальні особи).
2. Відповідальні особи суб'єкта господарювання під час проведення державного контролю (нагляду) мають право давати (або не давати) пояснення, робити зауваження з усіх питань, що виникають, в усній або письмовій формі за власним бажанням
3. Службові особи контролюючих органів при проведенні контролю (нагляду) можуть залучати перекладачів на договірних засадах.
4. Суб'єкти господарювання, їх відповідальні особи під час проведення контролю (нагляду) мають право залучати юристів, адвокатів, аудиторів для представництва своїх інтересів перед контролюючими органами.
Стаття 25. Реєстрація початку державного контролю (нагляду)
Реєстрація факту контролю.
1. Перед початком контролю (нагляду) службова особа контролюючого органу повинна обов'язково зробити запис у Журналі реєстрації державного контролю (нагляду) (за його наявності у суб'єкта господарювання), заповнюючи всі передбачені графи, і поставити свій підпис.
2. Відмова службової особи контролюючого органу від заповнення граф журналу та підпису в ньому є підставою для недопущення її до здійснення контролю (нагляду). Про факт цієї відмови суб'єкт господарювання повідомляє письмово у триденний строк контролюючий орган, в якому працює така службова особа.
3. Форма та порядок ведення журналу встановлюється органом, уповноваженим здійснювати регуляторну політику.
Стаття 26. Протокол державного контролю (нагляду)
Оформлення результатів контролю
1. З метою документальної фіксації послідовності кожної дії службової особи контролюючого органу під час здійснення нею державного контролю (нагляду), в обов'язковому порядку службовою особою складається протокол проведення державного контролю (нагляду) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.
2. Зі змістом протоколу зобов'язані ознайомитися представники сторін, які брали участь у провадженні кожної дії або були присутніми при такому проваджені при проведенні державного контролю (нагляду). Вказані особи мають право робити зауваження, які повинні бути занесеними до протоколу.
3. Протокол проведення державного контролю (нагляду) після ознайомлення з його змістом підписується службовою особою контролюючого органу, який склав такий протокол, а також усіма особами, які брали участь у провадженні дії або були присутніми при такому провадженні.
Стаття 27. Застосування аудіо- або відеозапису
1. Весь процес проведення державного контролю (нагляду) чи кожна окрема дія за бажанням однієї із сторін, які беруть участь у перевірці, може фіксуватися наявними засобами аудіо- та відеотехніки. В цьому випадку кожна із сторін, які беруть участь у проведенні державного контролю (нагляду), мають право вимагати одержання копії аудіо- або відеозапису.
Стаття 28. Стосунки службових осіб з суб'єктами господарювання
1. Службовій особі контролюючого органу забороняється здійснення службових обов'язків стосовно суб'єкта господарювання, з яким (або з посадовими особами якого) вона перебуває у родинних стосунках, або у разі прямої чи непрямої фінансової залежності цієї службової особи від суб'єкта господарювання чи осіб, які перебувають у родинних стосунках з суб'єктом господарювання або його посадовими особами.
Стаття 29. Випадок прийняття рішення на користь суб'єкта господарювання
1. У разі, коли норма закону або іншого нормативно-правового акта, виданого на виконання або відповідно до закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єктів господарювання або контролюючих органів та їх службових осіб, внаслідок чого є можливим прийняття рішення як на користь суб'єкта господарювання, так і на користь контролюючого органу, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання
Розділ V
Відбір зразків продукції під час здійснення перевірки
Стаття 30. Мета відбору зразків продукції
1. Відбір зразків продукції у суб'єкта господарювання проводиться під час здійснення державного контролю (нагляду) з метою проведення експертизи відповідності її якісних показників вимогам державних і галузевих стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, що діють на території України (далі - нормативні документи
2. Відбір зразків продукції проводиться лише тими контролюючими органами, їх територіальними підрозділами, яким це право надано відповідними законами
Стаття 31. Рішення про відбір зразків продукції
1. Відбір зразків продукції проводиться за письмовим вмотивованим рішенням керівника контролюючого органу або його заступника та зробити відбір продукції для експертизи, якщо їм законодавством надані такі повноваження.
2. В рішенні про необхідність відбору зразків продукції повинна бути вказана кількість зразків окремо для кожного виду або типу продукції, необхідна для експертизи, а також місце проведення експертизи
Стаття 32. Відбір зразків продукції
1. Відбір зразків продукції проводиться згідно затвердженого Кабінетом Міністрів України "Порядку відбору зразків продукції для визначення їх якісних показників".
2. Відбір зразків продукції проводиться службовою особою контролюючого органу у присутності суб'єкта господарювання, двох понятих і оформляється актом відбору зразків продукції. У разі відбору зразків продукції на митній території обов'язкова присутність представника митної служби.
3.До початку відбору зразків продукції службова особа контролюючого органу зобов'язана представити рішення про відбір продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання та понятим порядок відбору зразків продукції, їх право бути присутніми при всіх діях під час відбору зразків продукції і робити заяви з приводу цих дій. Ці заяви підлягають занесенню до акту відбору зразків продукції
4. Зразки продукції можуть відбиратися у суб'єктів господарювання на територіях або у приміщеннях, які використовуються для виробництва (виготовлення), зберігання, реалізації продукції, а також на митниці.
5. Суб'єкти господарювання зобов'язані не створювати перешкод для відбору зразків продукції.
6. Зразки продукції відбираються згідно з інструкціями, затвердженими контролюючими органами, у кількості, достатній для проведення експертизи для надання висновку щодо відповідності якісних показників вимогам нормативних документів. Кількість зразків продукції, які відбираються, повинна відповідати кількості, зазначеній в рішенні про необхідність такого відбору.
7. У разі відбору зразків продукції, що швидко псується або з терміном придатності, що минає, відбір зразків здійснюється, як правило, без заборони реалізації (відвантаження) партії товарів, з якої відібрано зразки. У тих випадках, коли в нормативних документах передбачено за негативних результатів дослідження таких товарів повторне проведення відбору їх зразків, дозволяється відразу відбирати зразки у подвійній кількості, про що робиться запис в акті відбору зразків (проб) товарів.
8.Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).
9 Умови зберігання і транспортування відібраних зразків товарів не повинні погіршувати їх якість. За збереження і своєчасність доставки зразків товарів для дослідження відповідає службова особа, що їх відбирала.
10 Разом з основними, за бажанням господарюючого суб'єкта, за тим же порядком відбираються контрольні зразки продукцій, про що робиться запис у акті відбору зразків продукції. Контрольні зразки продукції зберігаються у суб'єкта господарювання і піддаються аналізу незалежним експертом у разі незгоди суб'єкта господарювання з результатами експертизи, проведеної за завданням контролюючого органу, або паралельно з такою експертизою.
Стаття 33. Акт відбору зразків продукції
1. Відбір зразків продукції оформлюється актом відбору зразків продукції за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Зазначений акт складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються службовою особою, що відібрала зразки продукції, суб'єктом господарювання, понятими, а у разі відбору зразків на митниці - також представником митної служби.
2. Один примірник акта додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до експертної організації, яка в рішенні про необхідність відбору призначена для проведення експертизи, другий залишається у суб'єкта господарювання третій передається особі, що здійснила відбір зразків продукції.
3. У разі здійснення відбору зразків продукції на митниці, складається додатковий примірник акта, який передається представникові митної служби, який був присутнім при відборі зразків.
Стаття 34. Відшкодування у випадках відбору зразків продукції
1. Вартість відібраних зразків продукції, крім контрольних, компенсуються контролюючими органами суб'єктові господарювання, у якого ці зразки відібрані.
2. Витрати, пов'язані з відбором та доставкою зразків продукції до місця проведення експертизи проводяться за рахунок контролюючого органу.
3. Проведення експертизи виконується за рахунок контролюючого органу. Експертиза контрольних зразків проводиться за рахунок суб'єкта господарювання.
4. Відшкодування контролюючому органу витрат на проведення експертизи провадиться суб'єктом господарювання в разі порушення ним вимог нормативних документів, підтверджених результатами експертизи.
5. Підставою для визначення витрат контролюючого органу та суб'єкта господарювання є акт відбору зразків продукції та рахунок контролюючого органу за проведення експертизи.
Стаття 35. Результати експертизи
1. Експертна організація зобов'язана надіслати результати експертизи одночасно контролюючому органу та суб'єктові господарювання.
2. У разі здійснення відбору зразків продукції на митниці, контролюючий орган надсилає до відповідної митної служби інформацію про результати експертизи та вжиті ним заходи.
Стаття 36.Зберігання відібраних зразків продукції
1.Контролюючий орган та експертна організація зобов'язані забезпечити умови зберігання відібраних зразків продукції згідно з вимогами нормативно-технічної (експлуатаційної) документації протягом усього терміну експертизи до повернення їх суб'єктові господарювання, у якого вони були відібрані.
Розділ VI
Вилучення документів
Стаття 37. Підстави вилучення документів
1. Вилученню підлягають лише ті документи які свідчать про порушення законодавства в сфері здійснення господарської діяльності або при умові, коли у контролюючого органу є вмотивовані підстави вважати, що суб'єкт господарювання не забезпечить їх зберігання.
2. Вилучення документів проводиться лише тими контролюючими органами, їх територіальними підрозділами, яким це право надано відповідними законами.
Стаття 38. Постанова про вилучення документів
1. Вилучення документів проводиться за вмотивованою постановою керівника контролюючого органу або його заступника.
2. В постанові про необхідність вилучення документів повинні бути вказані підстава вилучення, перелік необхідних документів, терміни знаходження документів в контролюючих органах і службова особа, відповідальна за вилучення документів.
Стаття 39. Порядок вилучення документів
1. Вилучення документів проводиться в робочі дні та в робочий час суб'єкта господарювання.
2. Вилучення документів повинно проводитись удень.
3. Вилучення документів проводиться у присутності суб'єкта господарювання або його уповноваженого представника, двох понятих.
4. До початку вилучення службова особа контролюючого органу пред'являє постанову про вилучення документів і роз'яснює суб'єкту господарювання та понятим порядок вилучення документів, їх право бути присутніми при всіх діях під час вилучення документів і робити заяви з приводу цих дій. Ці заяви підлягають занесенню до акту вилучення документів.
5. Службова особа контролюючого органу пропонує суб'єкту господарювання, у якого проводиться вилучення документів, добровільно видати їх, а у разі відмови проводить вилучення примусовою
6. При відмові суб'єкта господарювання, у якого проводиться вилучення, відкрити доступ у приміщення, інші місця, де можуть знаходитися необхідні документи, службова особа контролюючого органу може зробити це самостійно.
7. Всі документи, що підлягають вилученню, службова особа контролюючого органу, якій надано право постановою керівника контролюючого органу вилучати документи, повинна пред'явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити в протоколі вилучення документів чи в доданому до нього опису з зазначенням їх назви, реквізитів, кількості, загальної суми та інших індивідуальних ознак документа.
8. Вилучені документи нумеруються, прошнуровуються та скріплюються печаткою та підписом суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання відмовився скріпити печаткою та підписом вилучені документи, про це робиться спеціальний запис у протоколі вилучення.
9. При вилученні документів з них виготовляються копії, які завіряються службовою особою контролюючого органу та суб'єктом господарювання. Суб'єкт господарювання може відмовити у вилученні документу, якщо йому не будуть надані копії вилучених документів.
10. Витрати, пов'язані з вилученням, копіюванням та доставкою документів проводяться за рахунок контролюючого органу.
11. Вилучені документи повинні бути повернуті суб'єкту господарювання до моменту закінчення контрольних дій, але не пізніше одного місяця з їх початку.
12. Відповідальність за збереження вилучених документів під час їх перебування у контролюючого органу несе службова особа, яка вилучила документи.
Стаття 40. Документи, які не підлягають вилученню
1 Не підлягають вилученню документи, які не мають відношення до предмету контролю і які не перелічені в постанові про вилучення.
2 Не допускається вилучення оригіналів установчих та статутних документів, ліцензій та дозволів на здійснення господарської діяльності, документів, відсутність яких може призвести до зупинки господарської діяльності суб'єкта господарювання. У випадку необхідності вилучення перелічених в цьому пункті документів, органи контролю вилучають завірені копії цих документів.
3. Якщо документи, перелічені в п.2 цієї статті, необхідні для проведення експертизи їх дійсності, то копії залишаються у суб'єкта господарювання. Термін знаходження оригіналів цих документів в контролюючих органах за будь-яких умов не може перевищувати 14 календарних днів від дня вилучення.
Стаття 41. Протокол вилучення документів
1. Про проведення вилучення документів службова особа контролюючого органу, яка проводила вилучення, складає протокол у двох примірниках.
2. В протоколі повинні бути зазначені: місце і дата його складання; номер та дата постанови керівника контролюючого органу, на підставі якої проводиться вилучення, посади і прізвища службових осіб, що проводять вилучення; повна назва суб'єкту господарювання, його ідентифікаційний код, посада та прізвище уповноваженого представника суб'єкта господарювання і прізвища понятих, які брали участь у проведенні вилучення, адреси понятих; роз'яснення їх прав і обов'язків; перелік документів з докладним їх описом.
3. Форма протоколу про вилучення документів затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Протокол зачитується всім особам, що брали участь у проведенні вилучення документів, при цьому їм роз'яснюється їх право робити зауваження. Зазначені особи можуть ознайомитися з протоколом особисто.
5. Протокол підписують: службова особа контролюючого органу, яка провадила вилучення документів, та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії. Якщо до протоколу доданий окремий опис документів він підписується тими же особами, що й протокол.
6. Коли суб'єкт господарювання або його представник, який брав участь в проведенні вилучення документів, відмовляється підписати протокол чи додатковий опис, то про це зазначається в протоколі і підтверджується підписами службової особи контролюючого органу, яка провадила вилучення, та двох понятих.
Розділ VII
Експертиза
Стаття 42. Поняття експертизи
1. Експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів (зразків продукції та документів), які містять інформацію про об'єкт контролю.
Стаття 43. Юридичний статус експерта
1. Під час проведення експертизи визначений контролюючим органом експерт діє в межах , у спосіб та на підставах, передбачених статями 3, 4, 5, 6, 12,13, 14 Закону України "Про судову експертизу".
Стаття 44. Постанова про призначення експертизи
1. Якщо при для роз'яснення питань, пов'язаних з виконанням контрольних функцій, контролюючому органу вимагаються спеціальні знання у сфері науки, мистецтва або техніки, а також в інших сферах життєдіяльності, окремою постановою керівника контролюючого органу або його заступника може призначатися експертиза.
2. Службові особи, які проводять державний контроль (нагляд), зобов'язані ознайомити суб'єкт господарювання з постановою про проведення експертизи, а після закінчення експертизи - з висновками експерта.
3. Залучення експертів здійснюється на договірних засадах за рахунок коштів контролюючого органу відповідно до законодавства України.
4. Суб'єкт господарювання має право проводити паралельну експертизу контрольних зразків у незалежного експерта.
Розділ VIII
Складання акта державного контролю (нагляду)
Стаття 45. Акт державного контролю (нагляду)
1. За підсумками державного контролю (нагляду) службовою особою контролюючого органу складається акт за формою, встановленою відповідним контролюючим органом відповідно до їх компетенції.
2. В акті державного контролю (нагляду) вказуються документально підтверджені факти порушень, які виявлені під час проведення такого державного контролю (нагляду), або їх відсутність, а також письмові рекомендації службових осіб контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень та спільний план заходів щодо їх усунення.
3. Акт обов'язково повинен містити розділ зауважень суб'єкта господарювання, які є невід'ємною частиною акту.
4. Акт підписується службовими особами контролюючих органів та суб'єктом господарювання або його представником (керівником, а у разі його відсутності - особами, що його заміщають).
5. В разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт державного контролю (нагляду), в такому акті робиться відповідний запис службовою особою контролюючого органу та двома понятими.
Стаття 46. Зауваження суб'єкта господарювання
1. Зауваження суб'єкта господарювання вносяться до відповідного розділу акту державного контролю (нагляду). Цей розділ заповнюється суб'єктом господарювання (або його представником), який підписує акт.
2. У разі відсутності зауважень суб'єкт господарювання вносить відповідний запис у цьому розділу.
3. Після внесення суб'єктом господарювання зауважень або запису про їх відсутність, акт вважається узгодженим.
Стаття 47. Відповідальність за складення акту
1. Службові особи контролюючого органу, які склали акт, несуть встановлену законодавством відповідальність за відповідність акта реальному стану справ у суб'єкта господарювання та вимогам чинного законодавства.
Розділ IX
Режим використання інформації щодо суб'єктів господарювання контролюючим органом
Стаття 48. Захист інформації
1. При плануванні та проведенні державного контролю (нагляду) працівники контролюючого органу зобов'язані забезпечувати дотримання службової таємниці, а також дотримання комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що перевіряється.
2. Інформація, доступ до якої обмежено законодавством, і одержана працівниками контролюючого органу під час державного контролю (нагляду), використовується ними виключно в порядку, встановленому законодавством.
3. Інформація, що становить комерційну таємницю, забезпечується в контролюючих органах спеціальним режимом захисту та доступу до неї згідно з вимогами законодавства України.
Розділ X
Виконання суб'єктом господарювання приписів контролюючого органу
Стаття 49. Підстави надання приписів
1. При виявленні під час контролю (нагляду) малозначних порушень службова особа контролюючого органу зобов'язана:
1.1. надати приписи щодо усунення виявлених порушень та узгодити їх із суб'єктом господарювання, діяльність якого є об'єктом державного контролю (нагляду);
1.2. розробити разом із суб'єктом господарювання спільний план заходів щодо усунення виявлених порушень.
2. При умовах, зазначених у пункті 1 цієї статті провадження по справах про правопорушення не розпочинається.
3. Право на розгляд справи про правопорушення та право накладення юридичної відповідальності контролюючий орган отримує у разі виявлення невиконання наданих письмових рекомендацій при повторному контролі.
Стаття 50. Приписи
1. Приписи щодо усунення виявлених під час контролю (нагляду) порушень повинні містити опис кожного заходу з усунення порушення, кінцеву мету такого заходу.
2. Заходи щодо усунення виявлених під час контролю (нагляду) порушень, застосування яких пропонується в приписах, повинні гарантувати усунення порушення за умови належного застосування цих заходів та створення умов для постійного додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства.
3. У разі, якщо для усунення конкретного порушення можуть бути застосовані два або більше відмінних заходів, що гарантують усунення порушення, за узгодженням із суб'єктом господарювання в приписах можуть бути визначені:
3.1 два або більше таких заходів. В цьому випадку суб'єкт господарювання має право протягом терміну, встановленого для усунення виявлених порушень, на власний вибір застосувати будь-який такий захід або два чи більше таких заходів;
3.2 один захід, обраний за критеріями найбільшої ефективності, або мінімізації витрат, або найбільшої швидкості виконання, або гарантування постійної відповідності діяльності суб'єкта господарювання вимогам законодавства після усунення виявлених порушень.
4. При визначенні заходу повинен бути врахований поточний стан фінансових, матеріальних та інших ресурсів суб'єкта господарювання, використання яких є необхідним для усунення порушень.
Стаття 51. Усунення порушень, виявлених під час державного контролю (нагляду)
1. На підставі приписів службова особа контролюючого органу та суб'єкт господарювання розроблять спільний план заходів щодо усунення виявлених порушень.
2. Спільний план заходів щодо усунення виявлених під час державного контролю (нагляду) порушень повинен містити чітке та вичерпне визначення конкретних заходів щодо усунення порушень з встановленням конкретних термінів для їх усунення.
3. Термін для усунення виявлених порушень повинен становити не менше 7 робочих днів від дня складання спільного плану заходів щодо усунення виявлених під час державного контролю (нагляду) порушень.
4. Під час підготовки приписів та спільного плану заходів щодо усунення виявлених під час державного контролю (нагляду) порушень суб'єкт господарювання або його посадові особи мають право надавати зауваження та пропозиції щодо змісту приписів та спільного плану, які повинні бути враховані службовою особою контролюючого органу.
5. Приписи та спільний план заходів підписуються службовою особою контролюючого органу та представником суб'єкта господарювання, які брали участь у його складенні, та є невід'ємними та обов'язковими частинами акта цієї контролю (нагляду).
Стаття 52.. Заборона надання приписів
1. Забороняється надання таких приписів:
1.1. належне виконання яких суб'єктом господарювання не дозволяє усунути це порушення;
1.2. які неможливо виконати через невідповідність між обсягом фінансових, матеріальних та інших ресурсів, необхідних для їх виконання, та обсягом фінансових, матеріальних та інших ресурсів, які перебувають у власності або розпорядженні суб'єкта господарювання;
1.3. належне виконання яких призведе до вчинення суб'єктом господарювання порушень вимог законодавства України.
2. У разі відповідності наданих рекомендацій ознакам п. 1 цієї статті, суб'єкт господарювання звільняється від їх виконання, штрафні та фінансові санкції до нього не застосовуються.
Стаття 53. Повторний контроль (нагляд) та терміни його здійснення
1. Контролюючий орган, який надав приписи щодо усунення виявлених порушень та узгодив спільний план заходів щодо усунення виявлених порушень, має право здійснити повторний контроль (нагляд) за виконанням суб'єктом господарювання заходів, визначених в цих письмових рекомендаціях та спільному плані не раніше дня, що є наступним за днем, до якого суб'єкт господарювання повинен виконати заходи, визначені в приписах та у спільному плані.
2 У випадку дострокового виконання спільного плану заходів, повторний контроль здійснюється , до вичерпання граничних термінів для виконання цих заходів на підставі звернення СГД.
Стаття 54. Відповідальність за невиконання приписів
1. Виявлене під час повторного контролю невиконання приписів дає право контролюючому органу застосувати штрафні санкції за відповідні порушення у порядку та в розмірах, встановлених законодавством.
2. У разі, якщо законом встановлена можливість застосування диференційованого розміру штрафних санкцій, при застосуванні штрафів повинен враховуватися поточний фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності.
Розділ XI
Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
2.1. Доручити органам, що здійснюють державний контроль (нагляд) за діяльністю суб'єктів господарювання забезпечити перегляд їх нормативних актів, що суперечать цьому Закону.
2.2. Розробити та затвердити:
2.2.1. форму протокол проведення державного контролю (нагляду) суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами.;
2.2.2. форму протоколу вилучення документів;
2.2.3. порядок складання плана-графіка ;
2.2.4. порядок відбору зразків продукції для визначення їх якісних показників.