ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
на пропозиції про внесення змін та доповнень до глави 107 "Податковий контроль" проекту Податкового кодексу України

    Згідно статті 19 Конституції України "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
    Виконання податковими органами своїх контрольних функцій щодо забезпечення суб'єктами господарювання вимог податкового законодавства повинно базуватися саме на єдності всіх трьох факторів, передбачених наведеною вище статтею Конституції. Але саме цієї єдності чинне податкове законодавство не забезпечує. І якщо повноваження податкових органів, їхніх посадових осіб в законах прописано добре, то інші два фактори (підстави та спосіб здійснення контрольних функцій) ні в одному законі України, який регулює діяльність цієї державної структури, належним чином не прописані. Деякі питання прописані в Указі Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", інші - у постановах Кабінету Міністрів України чи відомчих документах Державної податкової адміністрації України. Але ж ці нормативні документи є підзаконними актами, а не законами. Чинним законодавством не визначено: принципи контролю, права та обов'язки як податкового органу, так і платника податків під час здійснення контролю, чітко не виписано порядок проведення контролю.
    В цілому в законодавстві не має відповіді на такі питання, як, наприклад, за яких умов податковий орган може здійснювати перевірки, проводити обстеження, який порядок їх проведення. Не визначено, які саме документи, надають право службовій особі податкового органу здійснювати податковий контроль. Не має відповіді і на питання чи можлива відстрочка проведення податкового контролю, наприклад, коли документи суб'єкта господарювання знаходяться у аудитора на перевірці.
    В главі 107 проекту Податкового Кодексу зроблено спробу прописати процедурні питання щодо виконання податковими органами своїх контрольних функцій. Але, на жаль, при визначенні взаємовідносин між сторонами у процесі здійснення податкового контролю більш менш чітко прописані права податкових органів та обов'язки платників податків і зовсім нічого не говориться про обов'язки податкових органів та права платників податків. Норми проекту Податкового кодексу фактично являють собою систематизоване існуюче законодавство щодо податкового контролю, а тому не можуть розв'язати сьогоденні проблеми взаємовідносин податківців та платників податків.
    Проектом Податкового кодексу зберігається існуючий поділ податкових перевірок, який не відображає суті цих перевірок і призводить до появи ще нових термінів, таких як, документальна перевірка, оперативна, зустрічна тощо. В результаті проект Кодексу не розв'язує проблеми з визначенням предмету перевірки. Платник податку не буде знати, що саме перевірятиметься: бухгалтерські документи, показники реєстратора розрахункових операцій, ліцензії, свідоцтва про державну реєстрацію чи ще щось.
    Запропонована в проекті Податкового Кодексу концепція правового регулювання податкового контролю, яка побудована на запровадженні єдиних уніфікованих правил для всіх напрямків контрольної діяльності податкових органів, не дозволяє уникнути існуючих труднощів у взаємовідносинах податківців та платників податків під час проведення контролю та гарантувати свободу підприємницької діяльності.
    Це і призвело до розробки нової концепції податкового контролю, побудованої на визначеності напрямків податкового контролю та впровадження адміністративних процедур виходячи з завдань та предмету податкового контролю кожного напрямку контролю, а не форм контролю (перевірка: планова, позапланова, обстеження, тощо).
    Запропоновані зміни до глави 107 враховують особливість природи окремих напрямків контрольної діяльності податкових органів, яка проявляється у різноплановості цілей та завдань, які постають перед проведенням окремого напрямку податкового контролю. Наприклад, якщо мова йде про контроль за порядком зайняття господарської діяльності, мета якого виявлення незаконної підприємницької діяльності без державної реєстрації, ліцензії тощо, то доречно проводити суцільний контроль. Тоді звичайно посвідчення на проведення такого виду напрямку податкового контролю не може мати назви об'єкту контролю, в ньому може бути лише зазначено територію, на якій дозволено службовій особі податкового органу проводити контроль. Але, якщо податковий орган хоче здійснити контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) відповідно до Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", знаючи при цьому всіх суб'єктів, які працюють в сфері торгівлі, громадського харчування чи послуг, посвідчення для такого напрямку податкового контролю обов'язково повинно мати назву об'єкту контролю та його інші реквізити.
    Отже різна природа напрямків контрольної діяльності податкових органів потребує і окремого правового їх регулювання. Тому авторами пропонується запровадити різні адміністративні процедури проведення податкового контролю для кожного окремого його напрямку.
    Пропонується в главі 107 визначити основні засади здійснення державного контролю в сфері оподаткування таким чином: принципи контролю, права та обов'язки податкових органів, права та обов'язки суб'єкту господарювання під час здійснення контролю, форми контролю, напрямки податкового контролю та порядок їх здійснення, документи, які надають право службовій особі податкового здійснювати контроль, порядок вилучення документів під час здійснення контролю тощо.
    Пропозиції розроблено виходячи з наступних принципів правового регулювання контрольної діяльності податкових органів органів:
- чітке законодавче визначення повноважень, меж та способу здійснення податкового контролю;
- встановлення чіткого правового статусу учасників контрольної діяльності;
- достатній рівень урегульованості процедурно-процесуальної регламентації контрольної діяльності;
- встановлення різних адміністративних процедур податкового контролю відповідно до його напрямків;
- здійснення податкового контролю відповідно до чітко визначених підстав, цілей, завдань, форм та термінів контролю.
    Метою проекту є запровадження чітких засад контрольної діяльності в сфері оподаткування, що забезпечить здійснення податкового контролю на якісно новому рівні. При цьому основними характеристиками контролю будуть законність, прозорість, справедливість контрольної діяльності податкових органів.
    Удосконаленні процедури податкового контролю сприятимуть зменшенню державного втручання у підприємницьку діяльність та звуженню тіньового сектору економіки, виконання податковими органами своїх контрольних функцій у відповідності до вимог Конституції України, налагодженню партнерських взаємовідносин між податковими органами та платниками податків.
    Всі ці чинники позитивно вплинуть на динаміку економічного зростання в Україні та підвищать соціальну та політичну стабільність в державі.